Атестація педагогічних працівників

Рекомендації щодо подачі методичних розробок претендентів на присвоєння звань: «викладач-методист»,«учитель- методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор- методист»,«практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист» на схвалення науково-методичною радою ДОІППО

Відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників,

затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 та змін, внесеними наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 (z0014-12) від 20.12.2011 та наказом Міністерства освіти і науки № 1135 (z1417-13) від 08.08.2013 «педагогічні звання «викладач-методист»,«вчитель- методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор- методист»,«практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист» можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (для педагогічного звання «керівник гуртка – методист» - найвищий тарифний розряд та повну вищу освіту), здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти» (П.5.2 Типового положення).

Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників вимога про обов’язкову підготовку власних методичних розробок педагогічним працівникам, які атестуються на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню «методист», не передбачена. Атестаційна комісія під час атестації педагога, який має це педагогічне звання, може прийняти рішення про його відповідність раніше присвоєному, якщо він продовжує здійснювати науково-методичну і науково-дослідну діяльність.

Порядок подачі методичних розробок на схвалення науково-методичною радою ДОІППО:

1. Навчальний заклад на методичній (педагогічній) раді розглядає апробовані методичні розробки педагога-претендента на присвоєння звання викладач-методист»,«учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор- методист»,«практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист». За умови прийняття позитивного рішення готує відгук про педагогічну та методичну діяльність педагога в контексті реалізації основних педагогічних ідей, викладених у методичних розробках (обсяг – до 2 сторінок формату А-4)

2. Педагог-претендент готує опис методів, засобів та шляхів вирішення проблеми, над якою він працює, реалізованої у власних методичних розробках (обсяг – до 2 сторінок формату А-4).

3. Методична розробка, опис, відгук та лист-подання навчального закладу надсилаються до районного (міського) методичного кабінету (центру) і представляються на засіданні науково-методичної ради Р(М)МК (центру).

4. Після розгляду, обговорення поданих матеріалів та прийняття позитивного висновку науково-методична рада методичного кабінету (центру) готує лист-подання до науково-методичної ради Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти щодо прийняття рішення про схвалення методичних розробок.

5. Оформлені належним чином матеріали подаються до ДОІППО не пізніше 15 січня поточного року. Науково-методична рада ДОІППО розглядає на своєму засіданні і приймає рішення про схвалення методичних розробок до 15 березня.

Перелік матеріалів:

1. Лист-подання методичної ради методичного кабінету (Центру) за підписом керівника на ім’я ректора ДОІППО з пропозицією розглянути матеріали педагогічного працівника, який атестується на присвоєння звання викладач-методист»,«учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист»,«практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист». Лист-подання, адресоване ректору інституту, містить прохання розглянути матеріали з метою експертної оцінки у зв’язку з атестацією на присвоєння педагогічного звання. У поданні також зазначається інформація про автора: прізвище, ім’я, по батькові, посада, місце роботи, педагогічне звання (якщо є); указується хто і коли вивчав описаний досвід, зазначається дата розгляду матеріалів колегіальним органом районного/міського рівня. Документ засвідчується керівником відповідної установи. 2. Методична розробка – збірка навчально-методичних матеріалів, що розкривають форми, засоби, методи навчання, елементи сучасних педагогічних технологій або самі технології про навчання і виховання стосовно конкретної теми уроку, теми навчальної програми, викладання курсу в цілому тощо. 3. Анотація досвіду роботи, яку готує методист районного (міського) методичного кабінету (центру). Анотація досвіду – скорочений виклад змісту досвіду претендента на присвоєння педагогічного звання у такій послідовності: - обґрунтування актуальності проблеми, її практична значимість; - стислий зміст досвіду (алгоритм або технологія діяльності); - результати та умови ефективності досвіду; - вказується категорія вчителів, для яких рекомендований цей досвід. Анотація досвіду роботи подається за підписом методиста та завідувача РМК (ММЦ). 4. Список педагогічних працівників, які атестуються на присвоєння звання викладач-методист»,«учитель-методист»,«вихователь-методист»,«педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист»,«керівник гуртка-методист» (подається в друкованому та електронному вигляді)

Методичні рекомендації щодо подання методичних розробок для присвоєння звання «викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог-методист», «керівник гуртка-методист» та вимоги до їх оформлення

Методичні розробки (навчальні посібники; методичні посібники; навчально-методичні посібники та інші види навчальної літератури).

До навчальних посібників відносять: збірники задач і вправ; довідники; словники; хрестоматії з літератури та історії; атласи з історії, географії, біології; навчальні карти; картини; кінофільми; діафільми; прилади; макети; моделі; книги для читання; комплекти таблиць та плакатів; робочі зошити; роздавальний матеріал та ін. Навчальні посібники мають задовольняти педагогічні вимоги, відповідати віковим особливостям дітей, бути зручними для користування й безпечними для здоров’я.

Методичний посібник – друкована книга, призначена, як правило, для вчителів, і в якій відповідно до завдань вивчення даного предмету і його змісту представлені локальні педагогічні технології – технології конкретних навчальних занять. Методичний посібник може містити ілюстрації, таблиці, схеми, запитання, завдання, вправи та інші навчальні матеріали, які можуть використовуватися як для організації навчального заняття, так і для самостійної роботи учнів.

Навчально-методичний посібник – друкована книга, яка містить стислий систематизований матеріал з навчального предмету, розділу чи теми, а також методику його викладання на основі власного чи запозиченого досвіду роботи. Призначається і для учителів, і для учнів. Такий вид навчальної літератури, як правило, також містить запитання (завдання) для контролю і самоконтролю. У навчально-методичному посібнику можуть бути надруковані й плани різних видів занять з переліком рекомендованої літератури; він може містити і додатковий матеріал для проведення лабораторно-практичних занять тощо.

Інші види навчальної літератури.

Методичні рекомендації – навчально-методичне видання, що містить матеріали теоретичного або прикладного характеру на допомогу різним категоріям педагогічних працівників з викладання (вивчення) окремих тем або розділів курсу, навчального предмету тощо. У такого роду навчальній літературі розкриваються різні підходи до організації навчального (навчально-виховного) процесу або його фрагментів; управління навчальним (навчально-виховним) процесом; методичної роботи у навчальному закладі; учнівського самоврядування та ін.

Практикум, як правило лабораторний – друковане навчальне видання, в якому зосереджений стислий теоретичний матеріал з відповідними вказівками для проведення всіх, передбачених програмою, лабораторних чи практичних занять з навчальної дисципліни. Можуть створюватися й спеціальні практикуми з розв’язування задач, з усного і ділового мовлення, з вивчення іноземних мов на основі інноваційних педагогічних технологій (комунікативність, діалогічність тощо) та ін.

Опис методів, засобів та шляхів вирішення проблеми, над якою працює педагог, розкритих у апробованих методичних розробках.

В описі педагог висвітлює проблему, над якою працює, методи і засоби її вирішення, розкриваючи індивідуальні особливості своєї роботи, представленої у методичних розробках. Готуючи опис, рекомендовано використовувати такий порядок:

• обґрунтування актуальності проблеми, її практична значимість;

• висвітлення основної ідеї проблеми, її інноваційну значущість;
• перелік наукових чи практичних досліджень, на яких ґрунтується робота, наукові концепції та теорії яких авторів використовуються;
• розкриття технологій реалізації провідної педагогічної ідеї та її складових;
• розкриття запропонованих інновацій щодо організації навчально-виховного процесу;
• динаміка змін якості навчально-виховного процесу у зв’язку з інноваційною професійною діяльністю.

Структура методичної розробки.

1. Вступ ( пояснювальна записка).

Чітко формулюється проблема, подається обґрунтування актуальності проблеми, об’єкту та предмету дослідження, короткий аналіз змісту та призначення розробки. Роз’яснюються та коментуються специфічні поняття та терміни.

2. Основна частина.

2.1. Теоретичний розділ (5-7 сторінок).

Проводиться стислий огляд наукової та методичної літератури, де висвітлювалась ця проблема з посиланням на роботи видатних науковців, науково-методичні видання, статті, практичний досвід відомих вчителів. Далі у теоретичному аспекті висвітлюються власні методичні знахідки.

2.2. Практичний розділ.

З метою відображення власних методичних напрацювань у практичному аспекті вчитель пропонує розробки методичних рекомендацій, програм, спецкурсів, методичних посібників, збірників, інноваційних уроків, позакласних заходів тощо. До практичних матеріалів доцільно запропонувати додатки у вигляді презентацій, схем, таблиць, тестів, дидактичних матеріалів, які можна подати в електронному вигляді, бібліографічний покажчик власних публікацій у обласних та всеукраїнських виданнях.

2.3. Використані джерела (до 1 стор.).

Обов’язково подається список використаної літератури та Інтернет-посилання за правилами оформлення в алфавітному порядку.

3. Висновки (до 3-4 сторінок).

Коротко формулюються основні досягнуті результати, вказуються умови реалізації запропонованих матеріалів, можливості їх застосування.

Вимоги до технічного оформлення методичної розробки

Матеріали подаються в друкованому та електронному вигляді. Комп’ютерний набір: текст друкується  з одного боку білого паперу формату А-4, текстовий редактор Microsoft Word (2003-2010), шрифт Тіmеs New Roman кегель – 14, міжрядковий інтервал – 1,5. Поля: ліве, верхнє та нижнє – не менше 20 мм; праве – не менше 10 мм.

Обсяг методичної розробки – 1-2 авторських аркуші. Один авторський аркуш відповідає 24 сторінкам комп'ютерного тексту, надрукованого через 1,5 інтервали шрифтом Times New Roman кегель 14 на стандартному аркуші формату А4.

Методичні розробки подаються в одному екземплярі. Кожна сторінка має бути пронумерована. Першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра 1 не ставиться.

При використанні джерел обов’язково вказувати посилання на них у відповідності до існуючих вимог.

У методичній розробці недоцільно використовувати фотографії, роздруковані презентації, малюнки та інші творчі роботи учнів.

Не подається список нагород вчителя.

Матеріали претендента після схвалення вченою радою не повертаються.